Що робити якщо у новонародженого запор

Запори в немовлят – нерідке явище, але от допомога при затримці стільця й лікування запорів представляє певні складності, особливо для молодих батьків. Новонароджене маля – такий маленький, тендітний, безпомічний. І не менш безпомічними стають батьки дитини, якої щось турбує. Як допомогти дитині й що робити, коли в маляти затримується стілець? Адже далеко не всі засоби, придатні для дорослих і старших дітей, підійдуть для немовляти.

Для початку спробуємо розібратися, що, властиво, слід розуміти під запором у немовляти. З медичної точки зору, запор у дітей ( так само, як і в дорослих) – це хронічна затримка спорожнювання кишечнику тривалістю 2 доби й більш, збільшення проміжків між актами дефекації в порівнянні з індивідуальною нормою, утруднена або хвороблива дефекація, щільний стілець маленькими порціями. При нерегулярному спорожнюванні кишечнику (чергування запорів з нормальним стільцем) вірніше говорити про функціональну затримку стільця.

Зверніть увагу на слова «індивідуальна норма» у визначенні запору. Справа в тому, що в новонародженої дитини нормальна частота стільця коливається в досить широких межах: від дефекації після кожної годівлі (10-12 раз у добу) до одного разу у два-двох-один-два, іноді навіть і в три (

виду вигодовування (природнє, змішане або штучне);
характеру харчування матері, що годує;
складу грудного молока ( при відносно високій жирності пасаж калових мас по кишечникові відбувається набагато довше);
виду суміші при штучному вигодовуванні.

Крайні варіанти частоти дефекації часто лякають батьків, а іноді й лікарів, змушуючи їх лікувати запори там, де їх немає. Якщо в дитини стілець самостійно 1 раз у добу або навіть двоє доби, кал при цьому жовтий, кашкою, без домішок крові, акт дефекації не утруднений (коли маля злегка натуживается, крекче, червоніє – це нормально) – причин боротися із запором ні, оскільки немає й самого запору. А от коли стілець у немовляти нехай і щоденний, але щільний, малими порціями, що супроводжується голосним плачем, тривалим занепокоєнням перед актом дефекації й під час його – це вже запор.

Класифікація запорів

По своєму походженню запори можна розділити на дві групи – органічні й функціональні.

Органічні запори викликані анатомічними дефектами кишечнику:

пухлинами й іншими об’ємними утворами, що здавлюють просвіт кишки;
зарощеннями, спайками протягом кишечнику;
хворобою Гиршпрунга;
уродженими подовженнями ділянок кишечнику.

Органічні запори з’являються відразу після народження й відзначаються в маляти постійно. Частина причин діагностується ще в пологовому будинку, приміром, пухлині, агенезія (зарощення) ануса. Діагностика інших причинних факторів у силу різних обставин може відбуватися досить пізно, уже після досягнення дитиною віку одного року.

Втім, органічні запори зустрічаються відносно рідко. Набагато частіше доводиться мати справа з функціональними запорами й функціональною затримкою стільця в немовлят. При функціональних запорах анатомічна будова кишечнику не порушена, але страждають його моторна й эвакуаторная функції.

Основні причини функціональних запорів у немовлят

Фізіологічні причини: характерні для новонароджених незрілість ферментів, їх недостатнє вироблення, низька моторна активність кишечнику, незаселеність кишечнику корисними бактеріями. Фізіологічні особливості травної системи новонароджене маляти є основною причиною запорів, однак затримка стільця формується не у всіх дітей, а тільки в тих, хто зазнає дії провокуючих факторів.

Аліментарні (харчові) причини – головний провокуючий фактор розвитку запорів. Містить у собі целую групу порушень харчування як у самої дитини, так і в матері, що годує. Серед них можна виділити: постійні перекорми, коли матері занадто буквально розуміють термін «годівля на вимогу» і дають дитині груди при найменшому занепокоєнні; необґрунтований перехід на змішане або штучне вигодовування; нераціональне харчування мами, що годує; неправильний розрахунки необхідної кількості суміші при штучному вигодовуванні; невідповідні суміші. Рідше відзначаються затримки стільця внаслідок нестачі молока в мами й у результаті недостатньої кількості питва для дитини ( при жаркому кліматі, під час хвороби в дитини).

Низька фізична активність – робота кишечнику новонародженої дитини утрудняється при тугому сповиванні, використанні щільн підгузків, що давлять, і повзунків; при рідких прогулянках на свіжому повітрі; через відсутність масажу й гімнастики.

Неврологічні порушення, у тому числі перинатальна поразки ЦНС.

Соматичні захворювання – запори відзначаються на тлі рахіту, гипотиреоза, муковисцидоза.

Лікарські препарати, прийняті дитиною або матерями, що годує. Затримку стільця можуть спровокувати кодеинсодержащие засобу від кашлю, энтеросорбенты (Смекта, Полисорб), симетикон (Эспумизан) і деякі інші.

Основні ознаки запору в немовляти:

Тривале ( у порівнянні зі звичайною нормою для вашого маляти) відсутність стільця.

Утруднена хвороблива дефекація, що супроводжується тривалими, кількаразовими й часто неефективними натуживаниями, лементом.

Щільний стілець. У немовлят, як правило, не буває «овечого» калу, а під щільним стільцем слід розуміти грузлу консистенцію.

Отхождение калу маленькими порціями.

Перша допомога при запорах

У переважній більшості випадків із запором у дитини цілком можна впоратися в домашніх умовах самостійно. Добре, якщо в ході готувань до народження маляти ви подбали й про аптечку, у якій повинні бути маленька спринцівка і який-небудь проносний препарат (дитячі свічі із гліцерином, готові мікроклізми). Якщо немає – постарайтеся придбати необхідні засоби, щоб надалі можливі запори не застали вас зненацька. Але іноді затримку стільця можна буде усунути й без використання препаратів.

Перше, що слід зробити при запорі в маляти, – допомогти йому потужити й звільнити кишечник. Для цього зігнуті в колінах ніжки дитину пригорніть до животика й потримаєте їх так 10-30 секунд. Згинати ніжки й давити на животик випливає акуратно, без насильницького подолання опору маляти. Процедуру можна повторити кілька раз, чергуючи її із круговим поглаживанием животика немовляти за годинниковою стрілкою навколо пупка. При правильному виконанні в дитини починають відходити газики, а слідом за ними й кал. Якщо результату ні, переходимо до наступного етапу.

У якості заходів екстреної допомоги при запорі можна провести роздратування прямої кишки, очисну клізму, поставити проносну свічку або мікроклізму. Ці заходи є саме екстреними, тобто використовувати їх постійно при частих запорах у дитини не можна, оскільки порушується нормальний акт дефекації й страждає мікрофлора товстого кишечнику.

Для роздратування прямої кишки скористайтеся газовідвідною трубкою або обрізаної у вигляді лійки спринцівкою. Кінець прокип’яченої трубки (спринцівки) змазують стерильним вазеліновим маслом (або прокип’яченим на водяній лазні соняшниковим) і вводять у задній прохід маляти на глибину 1,5–2 див. Трубка механічно дратує стінку прямої кишки, провокуючи отхождение калу.

Очисна клізма

Для немовляти використовують саму маленьку спринцівку (№ 1), яку перед застосуванням кип’ятять. Клізму проводять прохолодною кип’яченою водою (температурою від 18 до 20 °C). У жодному разі не можна брати теплу або занадто холодну воду принцип годівлі на вимогу зовсім не означає, що ви повинні давати груди при кожному лементі або занепокоєнні немовляти. Маля може плакати не тільки через те, що він голодний, але й з інших причин (мокрий підгузок, кольки, переляк). Згодом ви навчитеся відрізняти голодний лемент, а в перші дні орієнтуйтеся на те, як дитина ссе: коли дитина сита, він бере груди неохоче, ссе в’януло й швидко засинає.

Обов’язково гуляйте з малям на свіжому повітрі навіть у морозну погоду ( при морозі до –10 °C можна гуляти до години). Щодня купайте дитину, ще краще – давайте йому можливість плавати й рухатися у ванні. Не слід туго сповивати дитину, а при надяганні підгузків стежите, щоб вони не здавлювали животик. Перед годівлею обов’язково викладайте маляти на живіт.

При жаркій погоді, під час хвороби в дитини допаюйте його кип’яченою водою: між годівлями пропонуйте маляті несолодку водичку з ложечки, якщо він п’є охоче – кількість додаткової рідини можна довести до 100 мол у добу.

Переглянете свій власний раціон. Нерідкі випадки, коли запори в дитини бувають спровоковані строгою дієтою матері, що годує, побоюється розвитку алергії в дитини. Ви повинні щодня одержувати харчові волокна зі свіжих овочів і фруктів, отрубного хліба. При нормальної переносимости в маляти додайте у своє меню отварную буряк, чорнослив, свіжі зливи й абрикоси. Виключите продукти, багаті танином (чай, кава, какао, гранати, груші, айва, черемшина). Обмежуйте частку тварин і тугоплавких жирів (сало, вершкове масло), макаронних і інших борошняних виробів у раціоні.

До кінця періоду новорожденности, якщо запори продовжують залишатися постійною проблемою для вашого маляти, слід пройти докладне обстеження, що включає:

візит до педіатра із проведенням огляду, зважування й виміру;
загальний аналіз калу (дослідження калу на дисбактеріоз непоказово, оскільки у віці до 2-3 місяців кишечник дитини тільки заселяється нормальної мікрофлорою);
консультація гастроэнтеролога;
консультація невролога;
консультація інших фахівців з показань (ендокринолога, хірурга).

Про запор у дитини в програмі «Жити здорово

Источник

Категорія: Здоров’я дитини

14
04

| Перегляди: 16018

Запор у новонароджених Якщо ви виявили запор у немовлят при грудному вигодовуванні, лікування обов’язково! Особливо, якщо дане явище спостерігається тривалий час. Давайте поговоримо про це докладніше.

1. Причини виникнення запорів у новонароджених

Насправді при грудному вигодовуванні запори є досить рідкісним явищем. Якщо молода мама прислухається до рекомендацій дитячого лікаря — проблем зі стільцем виникнути не повинно.

Однак є кілька причин, які можуть вплинути на процес дефекації:

неправильне харчування матері (лікарі кажуть відразу: «дитина їсть те, що їсть її мама», потрібно враховувати той факт, що через материнське молоко малюк отримує ті ж продукти, що вживає в їжу його мама);
незрілість шлунково-кишкового тракту немовляти (формуватися дитячий кишечник може до чотирьох місяців);
захворювання малюка (при підвищенні температури, при інфекції або ГРВІ може мати місце факт виникнення проблем з дефекацією);
прикорм (якщо докорм вводиться занадто рано, дитячий організм може «дати» відповідну реакцію у вигляді запору);
змішане вигодовування (тут проблема виникає через введення суміші, яка не підходить дитині).

До речі, якщо говорити про суміші (часом суміш прописується через нестачу материнського молока), варто враховувати деякі факти, які допоможуть подолати таку проблему, як запори:

готувати суміш слід строго по інструкції;
слід допоювати малюка звичайною водою (кип’яченою, фільтрованою);
дотримуватися стерильності при годуванні (прокип’ятити пляшечки і соски).

Якщо при дотриманні всіх правил малюка продовжують турбувати проблеми зі стільцем — слід задуматися про зміну молочної суміші.

2. Як діагностувати запори у немовляти

Перш ніж замислюватися над тим, як позбутися від запору — слід встановити напевно, що у немовляти дійсно проблеми зі стільцем.

Зазвичай ця недуга супроводжується рядом симптомів, серед яких:

твердий животик (у дитини відчувається ущільнення в черевній частині тіла);
тривога з боку немовляти (новонароджений погано засинає, схлипує, плаче);
сіпання кінцівок (малюк може стукати ніжками, підкидати ручки, вигинатися);
відмова від грудей (у деяких випадках дитина відмовляється їсти, відвертає обличчя від грудей);
почервоніння обличчя і різкий плач (дитина може намагатися покакати, але так як процес приносить йому дискомфорт і біль — починає плакати).

масаж при запорі

Найчастіше дані симптоми спостерігаються в комплексі: животик малюка стає напруженим, він починає сіпати ніжками і плакати, червоніє, відмовляється їсти, заходиться в істериці. У таких випадках немовляті потрібно надати допомогу.

3. Як лікувати запори у новонароджених по-Комаровському

Дитячий педіатр Комаровський рекомендує докласти максимум зусиль для усунення проблеми зі стільцем без застосування сторонніх засобів. Він стверджує, що найчастіше народні способи боротьби з запорами є найкращими і безпечними.

Спробуйте скористатися наступними рекомендаціями:

робіть малюкові масаж животика (водите долонею по животу дитини за годинниковою стрілкою протягом 5 хвилин кілька разів за день — це корисно і в цілях профілактики);
давайте грудничку пити укропну воду (до виконання дитиною трьох місяців слід дотримуватися дозування в п’ять крапель);
робіть вправу «велосипед» (піднімайте по черзі ніжки малюка до черевця, кількість повторень — не менше 15 разів);
приготуйте малюкові теплу ванну (дана процедура сприятливо впливає на процес дефекації малюка).

Подивитися відео від доктора Комаровського про лікування запору у немовлят можна тут:

Якщо всі вищеописані заходи не допомогли усунути запор у новонародженої дитини — необхідно застосувати допоміжні засоби.

4. Лікування закрепів за допомогою допоміжних засобів

Часом ніякі масажі не допомагають впоратися з такою проблемою, як запор. У такі моменти у молодих батьків виникає питання: «що можна дати дитині» і «що потрібно робити в даній ситуації».

Щоб допомогти малюкові, мамі необхідно виконати одну з наступних дій:

поставити дитині свічку (краще, щоб препарат виписав лікар, зазвичай призначають свічки віферон);
зробити клізму (для дитячого кишечника більше підійде невелика спринцівка — перший раз краще довірити цю процедуру патронажній медсестрі);
викликати процес дефекації за допомогою стимулювання заднього проходу (змазується при цьому і сам вхід, і ватяна паличка, якою буде проводитися процедура — першу процедуру також краще довірити медсестрі);
вставити в задній прохід спеціальну трубку (продається вона в аптеці; задній прохід і кінчик трубки змащується дитячим кремом або вазеліном, після чого в анальний отвір вставляється трубка, що викликає процес відходження газів і калу).

Щоб не мати проблем зі стільцем у немовляти, молодій мамі необхідно дотримуватися кількох неважких правил, які допоможуть їй захистити малюка від проблем з випорожненням.

запор у дитини

5. Чого робити не варто

Якщо у малюка помічені проблеми зі стільцем — не варто займатися самодіяльністю:

не робіть малюкові клізму, якщо у вас немає досвіду (ризикуєте пошкодити йому задній прохід);
не ставте саморобні свічки (наші бабусі вміли ставити свічки з мила — але тоді і мило було іншим);
не «виписуйте» своїй дитині медикаменти без лікаря (навіть той же нешкідливий віферон може негативно позначитися на здоров’ї вашого малюка).

І не ігноруйте дану проблему! У запущених випадках запори можуть привести до розриву кишечника! Тут вже ніяк не обійтися без хірургічного втручання!

6. Профілактичні заходи

Як ми вже говорили, при грудному вигодовуванні проблеми зі стільцем — рідкісне явище. Якщо молода мама слідує простим рекомендаціям, запори її дитини турбувати не будуть, проте не завадить профілактика.

З метою профілактики необхідно:

викладати немовляти на животик не менше трьох разів за день (дана процедура не тільки позбавить малюка від запорів, але і допоможе йому впоратися з коліками);
зігрівати животик за допомогою теплої пелюшки (можна також викладати дитину на свій животик — це також сприяє усуненню кольок; замість пелюшки можна використовувати вовняну хустку);
робити малюкові масаж животика (дана процедура позбавить дитину від болів в животику і допоможе відходженню газів);
виконувати легкі вправи (піднімайте ніжки малюка до черевця — цей легкий комплекс допомагає проходженню калу і відходженню газів).

Обов’язково стежте за здоров’ям свого малюка! Якщо помічаєте зміни в його поведінці або погіршення його стану — викликайте лікаря!

загрузка…

Источник